Донецький академічний обласний драматичний театр — найбільший театр у Маріуполі і один з найстаріших театрів Лівобережної України, історія якого бере свій початок у 1878 році. Єдиний професійний театр міста, який п’ять разів змінював назву і один раз приміщення. Велика глядацька зала, яка розрахована на 700 місць, близько пів сотні акторів у трупі і в історії якого 130 театральних сезонів.
Теперішню будівлю театру було споруджено у 1956-1960 роках у стилі совєцького монументального класицизму за проєктом архітекторів Олександра Крилова і Олега Малишенка. Головний фасад побудований з кримського інкерманського сірого каменю, мав галерею з чотирма колонами, а головний фасад завершувався фронтоном зі скульптурною композицією металургів і хліборобів як представників головних професій Приазовського краю, хвалебну оду яким виконують покровительки мистецтва. Театр мав дві сцени: головну на 680 місць і малу на 62 місця (відкрили щойно у 1985 році).
Перша професіональна театральна трупа в Маріуполі була створена у 1878 році, для якої син заможного купця Василь Шаповалов орендував приміщення для потреб театру. У 1884 році затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста. Щойно 1887 року було вперше відкрито спеціально зведену коштом Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Наприкінці XIX - на початку ХХ століть тут відбувались гастролі майстрів українського театру Михайла Старицького, Миколи Кропивницького, Івана Карпенка-Карого і Петра Саксаганського.
У 1934 році совєцька влада створила на основі Міського драматичного театру Вседонецький музично-драматичний театр, який у 1936 став Маріупольським державним російським музично-драматичним театром. З 1947 по 1959 роки театр не працював і відновив свою діяльність щойно у 1960 році. Для цього для нього було споруджено нову будівлю, а сам театр вчергове змінив назву на Донецький державний російський драматичний театр. У 1978 році з нагоди відзначення 100-ліття йому було присвоєно нову назву - Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр. І лише у 2016 році він отримав сучасну назву Донецький академічний обласний драматичний театр.
Театр активно функціонував до весни 2022 року, коли в результаті повномасштабної агресії Росії проти України Маріуполь опинилось в оточені. Через масовані бомбардування і обстріли міста багато мешканців втратили свої і були вимушені шукати прихистку всередині драматичного театру. Щоб запобігти можливим попаданням у будівлю перед і позаду театру великими літерами було написано російською мовою слово «ДІТИ» (англ. Children).
Незважаючи на ці попередження 16 березня 2022 року будівля Донецького академічного обласного драматичного театру була зруйнована внаслідок прямого попадання надпотужної авіабомби, цілеспрямовано скинутої російським бомбардувальником. Було цілком знищено центральну частину будівлі. За наявними даними під завалами театру могли загинути від 300 до 600 людей — переважно жінки, діти та люди похилого віку.
17 березня міністр культури Італії Даріо Франческіні заявив, що італійський уряд готовий відбудувати театр за власні кошти. А Німецький театр у Берліні, а також театри у Варшаві та Відні провели акцію підтримки України: працівники театру написали великими літерами перед його входом слово «Діти» російською мовою.
Академічний драматичний театр у Маріуполі внесений до переліку актів воєнних злочинів Росії проти культурної спадщини в Україні, а також на інтерактивну «Мапу культурних втрат», яку наповняє Український культурний фонд.
