Алла Горська (1929–1970) — видатна українська художниця, дисидентка, одна з центральних фігур шістдесятництва. Вона створювала унікальні, сильні твори в живописі, театрі, графіці та мозаїці, а також вирізнялася принциповою і безстрашною громадянською позицією. Алла Горська була однією з лідерів Клубу творчої молоді, досліджувала й намагалася домогтися оприлюднення інформації про Биківнянську трагедію, підписувала листи протесту, вела кореспонденцію з політичними в’язнями, фінансово підтримувала їхні родини.  

Алла Горська жила під постійним стеженням радянських спецслужб, її часто викликали на допити, двічі виключали зі Спілки художників, позбавляли замовлень, створені роботи не допускали до глядача, а частину з них знищили фізично. Низка репресій завершується жорстоким фізичним знищенням самої мисткині. Пам’ять про неї намагалися стерти. Згодом у прокуратурі було знищено і справу про її вбивство.  

Та попри всі зусилля, системі не вдалося знівелювати силу творчості та вчинків Алли Горської. Вона стала моральним авторитетом для свого та наступних поколінь. Її вплив лише набирає обертів у міру того, як українці та світ відкривають для себе Аллу Горську.  

Втім, залишаються незмінними кремлівські методи культурного геноциду українського народу через фізичне нищення творів українського мистецтва та їхніх творців. У 2022 році, під час вторгнення та окупації Маріуполя, російські війська знищили дві мозаїки — «Боривітер» та «Дерево життя», створені Аллою Горською у 1960-х роках.