«Запорожці. Ілля Ріпин» - пазл, який присвячений одній з найбільш відомих картин українського художника Іллі Ріпина (1844 - 1930), оригінальна назва якої «Запорожці». Це перша складанка з колекції «Українське мистецтво», яку надалі планує випускати «Ukrainian Puzzles» для популяризації української культури у формі настільної гри.

Особливістю цієї складанки є не лише випуск якісних настільних ігор, але також поширення українського погляду на мистецтво. Саме тому написання прізвища художника і назва його картини свідомо вживаються у дещо незвичних для широкого загалу формах. Незважаючи на те, що вони є історично правильними, проте в силу несприятливих для України історичних обставин вони були спотворені в результаті процесу колонізації та привласнення української культурної спадщини російською.

Ілля Ріпин замість Ілля Рєпін є не новою, а поверненою старою формою правильного написання прізвища художника у відповідності до правил українського правопису. І це не спроба українізації, а навпаки необхідність його дерусифікації, що відбулась у совєцькі часи. Художник народився в українському військовому поселенні на околицях Чугуєва на Слобідській Україні, сьогодні Харківська область. Він нащадок козацьких родів по батьковій та материній лініях, сліди яких прослідковуються в джерелах з XVIII століття. Його прізвище має козацьке походження - від козака на прізвисько Ріпа (Рѣпа), похідним з якого прізвище його нащадків – Ріпин.

Сам художник підписував себе згідно нормами тодішнього українського правопису як «Рѣпинъ». Літера «ять» (ѣ), яка прийшла із старослов’янської кирилиці в українському письмі, вживалася до кінця XIX століття. У сучасній українській мові у словах з літерою «ѣ» ([ě]) вимовляється у більшості випадків як голосний [і] («і»), тоді як в російській – як голосний [ieː], який стала тотожною літері «е». Саме тому незважаючи на однакове тогочасне написання слів з літерою «ять», вони по-різному звучали у кожній з цих двох мов. Наприклад, місто Вѣдень (Відень) та Вѣна (Вена), слова лѣто (літо) та лѣто (лето), рѣка (ріка) та рѣка (река), дѣдъ (дід) та дѣдь (дед). Через це згідно з правилами правопису сучасної української мови прізвище художника має вимовлятись як «Ріпин», тоді як вимова у формі «Рєпін» є ніщо інше як переклад українською мовою прочитання його прізвища у відповідності до російського правопису.

Ілля Ріпин захоплювався козацькою тематикою, а тому невипадково, що одним з найбільш відомих його полотен стала картина, яка відома для широкого загалу під назвою «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Проте її оригінальна назва «Запорожці», яка лише у такому варіанті згадується у його мемуарах та листуванні, а також у спогадах сучасників.

Художник зацікавився сюжетом для майбутньої картини після того, як одного разу історик Дмитро Яворницький зачитав у присутності художника лист кошового отамана Івана Сірка «з усім кошем Запорізьким» у відповідь на ультиматум османського султана Мегмеда IV. За легендою лист було написано 1676 року, проте його оригінал не зберігся, проте у 1870-х роках його копію було віднайдено етнографом-любителем з Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область) Яковом Новицьким, котра була зроблена у XVIII столітті.

«Запорожці» були намальовані у чотирьох ексземплярах, лише один з яких сьогодні зберігається в Україні – у фондах Харківського художнього музею. Саме його ми свідомо обрали за зображення для нашого пазлу з метою популяризації українського мистецтва. Незважаючи на те, що більш популярним вважається варіант, який наразі зберігаються у фондах російських музеїв. Основний екземпляр картини після революції 1917 року опинився у збірнях Державного російського музею у Санкт-Петербурзі і Державної Третьяковської галереї в Москві.

Першу серію етюдів «Запорожців» Ріпин розпочав у 1880 році, консультуючись з дослідником українського козацтва Дмитром Яворницьким, в результаті зобразивши його на картині у ролі писаря. Для картини позувало багато відомих особистостей. Прототипом отамана Сірка виступив київський генерал-губернатор Михайло Драгомиров, з подачі якого «Запорожців» придбав російський імператор. Серед відомих сучасників на картині також зображені український колекціонер та меценат Василь Тарновський, український фольклорист Олександр Рубець, оперний співак Федір Стравинський, художники Порфирій Мартинович, Іван Ціонглінський і Микола Кузнецов, а також катеринославський поміщик Георгій Алексєєв.

Перший закінчений ескіз «Запорожців» був завершений у 1887 році. Ілля Ріпин подарував його своєму доброму приятелю Дмитру Яворницькому, який згодом продав його російському колекціонеру Павлу Третьякову. Сьогодні картина знаходиться у фондах Третьяковської галереї. Класичний варіант картини був завершений 1891 року, яку наступного року придбав за 35 тисяч рублів імператор Олександр III. Вона була у царських зібраннях до 1917 року, а після революції він опинився у фондах Державного російського музею, де зберігаються до наших днів.

Ще не завершивши основний варіант «Запорожців», Ріпин у 1889 році почав працювати над другим. Цей варіант картини він спробував зробити більше «історично достовірнішим», проте він так і не був завершений. Сьогодні цей екземпляр картини зберігається у фондах Харківського художнього музею, який зазнав пошкоджень в результаті систематичних обстрілів Харкова російською армією після повномасштабного вторгнення.

Саме на рахунок цього музею буде перерахована частина коштів від продажу пазлу «Запорожці Іллі Ріпині». Купуючи цю складанку ви також робити свій невеликий, але важливий внесок у справу відбудови української культурної спадщини, яка зазнала руйнувань в результаті російсько-української війни.